- очумілий
- -а, -е, розм.Дієприкм. акт. мин. ч. до очуміти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
очумілий
Смотреть что такое "очумілий" в других словарях:
очумілий — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
очумілість — лості, ж., розм. Стан за знач. очумілий … Український тлумачний словник
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови
